взувати


взувати
(узува́ти), -а́ю, -а́єш, недок., взу́ти (узу́ти), взу́ю, взу́єш, док., перех.
1) Надягати на ноги взуття.
2) Забезпечувати взуттям.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "взувати" в других словарях:

  • взувати — див. узувати …   Словник синонімів української мови

  • взувати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • узувати — взувати, узути, взути (надівати на ноги взуття), назувати, назути, озувати, озути, натягати, натягувати, натягнути, натягти, у[в]совувати, у[в]сувати, у[в]сунути …   Словник синонімів української мови

  • перевзувати — і рідше перезува/ти, а/ю, а/єш, недок., перевзу/ти і рідше перезу/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Взувати в інше взуття. 2) Взувати взуття заново, по іншому …   Український тлумачний словник

  • висковзувати — 1 дієслово недоконаного виду робити слизьким дорогу, лід тощо висковзувати 2 дієслово недоконаного виду вислизати розм …   Орфографічний словник української мови

  • проковзувати — 1 дієслово недоконаного виду не затримуватися проковзувати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким, слизьким …   Орфографічний словник української мови

  • вбувати — (убува/ти), а/ю, а/єш, недок., вбу/ти (убу/ти), вбу/ю, вбу/єш, док., перех., розм. Те саме, що взувати …   Український тлумачний словник

  • взування — я, с. Дія за знач. взувати …   Український тлумачний словник

  • взути — див. взувати …   Український тлумачний словник

  • всувати — (усува/ти), а/ю, а/єш і всо/вувати (усо/вувати), ую, уєш, недок., всу/нути (усу/нути), ну, неш, док., перех. 1) Уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого небудь; впихати. 2) розм. Те саме, що взувати. 3) перев. док. Непомітно або насильно …   Український тлумачний словник