- взувати
- (узува́ти), -а́ю, -а́єш, недок., взу́ти (узу́ти), взу́ю, взу́єш, док., перех.1) Надягати на ноги взуття.2) Забезпечувати взуттям.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
взувати — див. узувати … Словник синонімів української мови
взувати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
узувати — взувати, узути, взути (надівати на ноги взуття), назувати, назути, озувати, озути, натягати, натягувати, натягнути, натягти, у[в]совувати, у[в]сувати, у[в]сунути … Словник синонімів української мови
перевзувати — і рідше перезува/ти, а/ю, а/єш, недок., перевзу/ти і рідше перезу/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Взувати в інше взуття. 2) Взувати взуття заново, по іншому … Український тлумачний словник
висковзувати — 1 дієслово недоконаного виду робити слизьким дорогу, лід тощо висковзувати 2 дієслово недоконаного виду вислизати розм … Орфографічний словник української мови
проковзувати — 1 дієслово недоконаного виду не затримуватися проковзувати 2 дієслово недоконаного виду робити гладким, слизьким … Орфографічний словник української мови
вбувати — (убува/ти), а/ю, а/єш, недок., вбу/ти (убу/ти), вбу/ю, вбу/єш, док., перех., розм. Те саме, що взувати … Український тлумачний словник
взування — я, с. Дія за знач. взувати … Український тлумачний словник
взути — див. взувати … Український тлумачний словник
всувати — (усува/ти), а/ю, а/єш і всо/вувати (усо/вувати), ую, уєш, недок., всу/нути (усу/нути), ну, неш, док., перех. 1) Уводити, вкладати, всаджувати щось усередину чого небудь; впихати. 2) розм. Те саме, що взувати. 3) перев. док. Непомітно або насильно … Український тлумачний словник